До 20-го сторіччя мода була “повільною”: сукні і костюми шили на замовлення, тканини коштували дорого. Але коли з’явилось фабричне виробництво, а одяг почали продавати в магазинах, світ змінився. Тепер кожен може піти в магазин, купити недорогу куртку з поліестеру, яку вдягне кілька разів. До слова, саме поліестер - головний ворог чистої води: в процесі прання він залишає після себе мільйони мікроволокон пластику, який потрапляє в питну воду, в річки та моря, приносячи шкоду їх мешканцям.
Fast fashion і чим це загрожує
Fast fashion - “швидка мода”, явище, через яке випадкові покупки накопичуються в шафах, а потім відправляються в сміття.
15 ФАКТіВ ПРО FAST FASHION
Феномен fast fashion - явище досить нове, бо ще 15-20 років тому індустрія працювала геть інакше. Але за останні роки люди змінили своє ставлення до купівлі та використання речей, а індустрія моди вийшла на друге місце в рейтингу галузей, що забруднюють планету.
Тож трохи цифр:
#1. Щороку виробляється 150 мільярдів речей. І це на 400% більше, ніж в 2000-му році.
#2. За останні 15 років об’єми виробництва одягу подвоїлись. При цьому середній термін використання однієї речі скоротився в 5 разів порівняно з показниками 2000-х років.
#3. 97% одягу, який продається в магазинах розвинутих країн, вироблено в країнах третього світу. Сьогодні в виробництві одягу зайнято близько 40 млн людей, більшість з яких живе в країнах, де середній рівень доходу не перевищує 100 доларів в місяць на людину. 85% всіх робітників - жінки. Один топ-менеджер fast fashion компанії отримує стільки ж, скільки 16000 працівників фабрик разом взяті.
#4. 70 мільйонів барелів нафти використовується щороку для виробництва синтетичних тканин. Поліестер (найпопулярніша синтетична тканина розкладається близько 200 років.
#5. Покоління міленіалів вдвічі частіше викидають речі, ніж покоління, яке народилось до них.
#6. 20% нових речей взагалі не носять. Кожна п’ята річ, виготовлена протягом року, викидається або утилізується так і не будучи використаною.
#7. Сучасна індустрія моди працює по принципу “мікро-сезонів”. 20 років тому було 2 сезони і 2 головні колекції в рік. Зараз fast fashion індустрія працює за принципом 52 мікросезони в рік.
#8. На виробництво однієї пари джинсів витрачається приблизно 7000 літрів води. Цієї кількості вистачить, щоб забезпечити водою одну людину на 5-6 років.
#9. Майже 90% всієї бавовни, яка вирощується на планеті - генномодифікована. Для її вирощування використовуються токсичні хімікати, які потрапляють в стічні води.
#10. Тільки 10% речей перероблюються або віддаються. 9 з 10 речей відправляються на сміттєзвалища.
#11. 85% забруднення океану пластиком приходиться на мікрочастинки від синтетичного одягу. Одна річ з синтетики при кожному пранні викидає в воду до 1900 мікрочасток пластику.
#12. 80% часу ми носимо всього 20% свого одягу.
#13. Індустрія моди подвоїть використання ресурсів до 2030-го року.
#14. Щороку для виробництва віскози та інших штучних тканин вирубується 70 мільйонів дерев.
#15. В 2015-му році текстильна продукція зробила більше викидів в повітря, ніж всі авіакомпанії та морські перевозки разом взяті.
Не дивлячись на те, що модна індустрія дорого коштує планеті, такий стан речей підтримують всі учасники ринку. Виробники намагаються продавати якомога більше. Колекції в масмаркеті змінюються кілька разів в сезон. Щоразу нова маркетингова компанія запевняє нас, що без цих речей не обійтись. І в наступному сезоні повторюється те ж саме. А покупці прагнути отримати швидке задоволення, яке приносить імпульсивний шопінг. Як запевняв теоретик економіки Джон Гелбрейт, в суспільстві споживання майже всі покупки здійснюються під впливом емоцій.
Який же вихід?
Усвідомлене споживання
З чого почати
Усвідомлене споживання - придбання виключно необхідних речей для довгострокового використання. Цей принцип стосується всіх сфер людського життя, а особливо текстильної індустрії.
Сьогодні це справжній тренд, мета якого зберегти і покращити екологію. В основі концепції усвідомленого споживання - купівля екологічних речей, гармонійний підбір гардеробу (нічого лишнього і тільки потрібне).
Якщо ми сконцентруємось на своїх вчинках, то помітимо, скільки всього робимо “за звичкою”. Тоді як обдуманий підхід до всього, що можна купити, використати і потім викинути, може змінити на краще життя наше та й життя цілої планети.
Що роблять люди, які ЗА свідоме споживання:
- купують дорожчі предмети гардеробу, з якісніших матеріалів, але не так часто.
- не викидають одяг, який набрид і який давно не носять, а віддають на благодійність, міняються з друзями, продають іншим.
- влаштовують челенджі. Один з найпопулярніших - рух no-buy, які підтримують фешн-блогери з усього світу. Суть в тому, щоб не купувати новий одяг як мінімум рік.
Як робити покупки свідомо?
Правило 1. Готуватись до шопінгу. Тобто скласти список речей, які необхідно купити. Цьому правилу слідують далеко не всі. 38% людей майже не продумують свої витрати - а просто беруть з полиць все, що їм подобається.
Правило 2. Визначте певну суму, яку плануєте витратити.
Правило 3. Купуйте річ, яка поєднується, як мінімум з трьома іншими елементами вашого гардеробу. Притримуючись певного стилю в одязі, ви не тільки створите прекрасні образи, але й перейдете на економічне і екологічне споживання.
Правило 4. Якщо повернувшись додому, ви раптом зрозуміли, що зробили не кращу свою покупку, скористайтесь можливістю повернути речі протягом 14 днів. Залишити речі в шафі, тому що не хочеться/важко/ніколи повернути речі, а потім ні разу їх не вдягнути - погана ідея, погодьтесь.
Правило 5. Не ігноруйте локальні колекції та екологічні бренди.
Правило 6. Не використовуйте шопінг як стресотерапію.
Правило 7. Правильно доглядайте за гардеробом. З плямами, які важко прибрати, дрібним ремонтом, реставрацією вам з радістю допоможуть в професійній хімчистці.
І завжди на варті чистоти ваших речей ми - мережа хімчисток ЦЕХ. Ба більше, з нами ваші речі знову як нові.
І ми ЗА свідоме споживання. Тож вибираємо про це говорити.
Щоб показати всю свою серйозність, ми придумали і запустили челендж #історія_моєї_речі, де хочемо показати, що необов’язково купувати часто і в великій кількості речі, в яких немає необхідності. Можна дбати про старі і улюблені речі, щоб вони слугували довше.
Під тегом #історія_моєї_речі люди розповідають про особливі, пам'ятні, дорогі серцю одяг, аксесуари, взуття, сумки. Сумочка, куплена на барахолці в Тбілісі, вінтажна джинсовка з Барселони чи старі, але такі зручні форси, які ні на що інше не проміняєш;)
Речі справді можуть бути особливі. І ми це показуємо)
Шукайте наші історії за тегом в соцмережах і підтримуйте своїми!
Ваш ЦЕХ
